Конференція «Свобода слова у становленні громадянського суспільства та правової держави: досвід Української Гельсінкської Групи».
У Кризовому медіа-центрі «Сіверський Донець» відбулася урочиста конференція «Свобода слова у становленні громадянського суспільства та правової держави: досвід Української Гельсінкської Групи».
Конференцію було приурочено до 40-річчя створення «Української Громадської Групи сприяння виконанню Гельсінських угод».
«Подія, яку ми відзначатимемо разом з вами сьогодні настільки визначна, що Кабінет Міністрів України в липні цього року видав відповідну Постанову щодо заходів з її відзначення, що свідчить про значущість для держави вкладу Української Гельсінської Групи в народження та становлення в Україні громадянського суспільства та правової держави, поширення кола по-справжньому вільних членів цього суспільства» - зазначив спікер заходу Сергій Сєріков.
«Подія, що відзначалася, донедавна взагалі мало кому була відома – хтось щось чув про ті Гельсінські домовленості ще 70-х років минулого сторіччя та про дисидентів, які створили якусь там групу та прагнули виконання цих домовленостей, через що гинули в радянських концтаборах, а більшість взагалі не цікавилися тими, кому вони, за великим рахунком, зобов’язані найбільшим, що мають – свободою слова, свободою висловлення своєї думки, свободою вільно користуватися всіма досягненнями людства – літературою, інтернетом та правом самим робити висновки з прочитаного та побаченого, а не покірно, як робот, повторювати як мантру чиюсь думку, нав’язану кимось» - зазначив Сергій.
Також Сергій Миколайович розповів присутнім гостям про історію створення Гельсінської Групи: «1 серпня 1975 року в столиці Фінляндії – Гельсінкі - 33 держави Європи,СРСР, США та Канада підписали Прикінцевий Акт Наради з питань безпеки та співробітництва в Європі (НБСЄ), котрий діє й досі і відомий як Гельсінська Угоди. Але радянське керівництво прорахувалося: воно не сподівалося, що знайдуться люди, які скажуть правду про стан з правами людини в СРСР. А такі люди знайшлися – в травні 1976 було створено Московську Гельсінську групу сприяння виконанню Гельсінських угод, а 08-09 листопада цього ж року – Українську Гельсінську групу, основною метою якої було нагадування світові про існування поневоленої України як окремого самостійного суб’єкта міжнародного права щодо якого проводилася політика геноциду збоку влади СРСР. Ці люди, правозахисники – засновники Української Гельсінської групи – створили революційний переворот у свідомості стероризованого населення СРСР: у невільній країні вони почали поводитися як вільні громадяни – явочним порядком здійснювати конституційні права (свободу слова, друку, демонстрацій, асоціацій), тобто розуміти закони так, як вони написані. 07 липня 1988 року Група трансформувалася в Українську Гельсінську Спілку, яка поклала початок створенню політичної системи в Україні та сприяла приведенню України до незалежності. 01 квітня 2004 року була заснована асоціація з числа 30 правозахисних організацій – «Українська Гельсінська спілка з прав людини», яка ї є, за твердженням Василя Овсієнко – члена Української Гельсінської групи, політв’язня, а нині – члена Спостережної ради УГСПЛ – дійсним правонаступником Української Гельсінської групи».
«Отже, з урахуванням цього, на нашу думку, Головним лейтмотивом нашої сьогоднішньої конференції, основною її канвою є усвідомлення великої пожертви перших громадян майбутньої держави – учасників Української Гельсінської групи - на вівтар майбутньої великої Батьківщини, яку вони принесли всім своїм життям, щира подяка їм за їх незламність, самовідданість, натхнення у справі народження національної і просто людської самосвідомості українського народу, становлення громадянського суспільства та правової держави. Головною метою нашої конференції, за нашою думкою є необхідність винесення уроків з досвіду недалекого минулого держави та її людей, усвідомлення суспільством, а особливо - молоддю справжньої прірви між теперішньою їхньою свободою та несвободою їхніх дідів та, навіть батьків, а отже й цінування цієї свободи, як фундаменту для будь-яких великих особистих і суспільних досягнень, для виховання громадянського суспільства ще більш вільних людей, для побудови справжньої правової держави, та прагнення якнайбільшого поширювання цієї ідеї свободисеред свого оточення» - зазначив спікер.
Також присутня громадськість мала змогу переглянути фільм «Василь Стус. Феномен суток.», який, не дивлячись на важку тематику, є прикладом становлення правової України.
На урочистій конференції були присутні й поважні особи:
заступник голови Луганської обласної Військово-Цивільної адміністрації Ольга Петрівна Лішик, радник Голови Сєвєродонецької ради Віра Володимірівна Попсуй, старший інспектора Управління Національної Поліції України з забезпечення прав людини у Луганський області Ірина Сергіївна Ломкова, викладач української літератури Катерина Митрофанівна Крижна.
«Свободі слова вчили у Сєвєродонецьку»
Раздел: