15 серпня в Сєвєродонецьку в Кризовому медіа центрі «Сіверський донець» відбулась дискусія на тему «Динаміка децентралізації в Луганській області», організована Аналітичним центром «Обсерваторія демократії».В обговоренні особливостей реалізації реформи децентралізації в східному регіоні України взяли участь експерти, представники громадських об’єднань, ЗМІ.
На початку заходу директор Аналітичного центру «Обсерваторія демократії» Вікторія Шевчук розповіла про головні цілі та завдання, а також основну діяльність Центру. Із аналітичними та моніторинговими політичними дослідженнями «Обсерваторії демократії», зазначила Вікторія Шевчук, можна ознайомитись на сайті Центру - http://od.org.ua, який, окрім цього, містить розділ «консультаційна лінія», що надає можливість для всіх зацікавлених суб’єктів політичного процесу подати електронний запит на політичну консультацію та отримати експертну відповідь на поставлене питання.
Під час дискусії експертом Аналітичного центру «Обсерваторія демократії» Валентиною Кисельовою було презентовано доповідь про перебіг процесу децентралізації в Луганській області, в порівняльному розрізі з аналогічними процесами в Харківській області.
Експерт акцентувала на тому, що існує певне вузьке розуміння децентралізації, яке зводить її до реформи зі створення ОТГ. Проте, дослідники Центру розглядають децентралізацію, передусім, як вектор публічної політики і курс реформ, які стосуються не тільки створення ОТГ. В тому числі, тому що, у прийнятому Верховною Радою два роки тому «Плані законодавчого забезпечення реформ» курс на децентралізацію передбачається для самих різних сфер - правоохоронної, медичної, освітньої тощо.
Серед основних питань децентралізації Луганської області доповідачем було розглянуто:
1. політичну і фінансову децентралізацію;
2. процес формування ОТГ і вибори в ОТГ;
3. стратегічний розвиток і економічну спроможність ОТГ.
Доповідач озвучила наступні основні висновки дослідження:
• Децентралізація в Луганській області проходить в складних політико-економічних умовах, коли нові повноваження, які відкриває децентралізація, у контексті збройного конфлікту на Донбасі не стільки привертають, скільки відлякують місцевих керівників.
• Не дивлячись на скорочення обсягів місцевого бюджету, бюджет луганських ОТГ збільшився (у першу чергу за рахунок державних субвенцій і дотацій, а також збільшення частки податків, які тепер залишаються на місцях). Проте, збільшення доходів супроводжується пропорційним збільшенням витрат, де найменшу частину складають витрати, націлені на фінансування проектів розвитку.
• Фактично поки не відбувається оновлення влади, а лише відтворення і легітимація тих же керівників. За великим рахунком, поки що старим керівникам дали більше грошей і більше можливостей, але не відповідальності.
• Декларації про посилення підконтрольності влади громадам виходять з неадекватного розуміння особливостей сформованого в Україні неопатримоніального політичного режиму, а ту активну, відповідальну і критично мислячу громаду, яка дійсно б контролювала владу, ще тільки належить сформувати. Наскільки громада усвідомлює себе ініціатором цього процесу? І наскільки вона може контролювати ефективність розподілу цих бюджетних коштів?
• Ще один важливий акцент: змін не так багато, як хотілося б. Як для процесу трьох років курсу реформ.
Учасники дискусії поставили актуальні питання. Так, представниця Департаменту масових комунікацій ЛОДА Галина Мельниченко навела приклад з темпами децентралізації в Львівській області, де вже створено 25 ОТГ (із запланованих 84, тобто це становить майже третю частину). Виходячи з цього, Галина Мельниченко запитала експертів «Обсерваторії демократії», через який час в Луганській області можна очікувати створення хоча би 50% від запланованої кількості ОТГ.
Відповідаючи на питання директор Аналітичного центру Вікторія Шевчук зазначила: «Якщо ми подивимось на досвід західних областей, то побачимо, що вони – лідери в різноманітних рейтингах, які стосуються децентралізації. Взагалі тут варто зважати на той фактор, що проблемою місцевого самоврядування західні регіони займаються протягом значно тривалішого часу. Вони тісно співпрацюють з європейськими державами в рамках міжрегіональних та транскордонних програм. Відповідно, східним областям набагато складніше якісно проводити децентралізаційні перетворення». Експерт також зауважила, що згідно з законодавством, точкою відліку створення ОТГ вважається прийняття громадою такого рішення. Тобто, додала Вікторія Шевчук, якщо зважувати на інформацію Луганського «Центру розвитку місцевого самоврядування», на цей показник Луганська область може вийти, тобто створити половину з запланованих Перспективним планом 24 об’єднаних громад, вже в кінці цього - на початку наступного року.
Яким чином великі міста беруть участь в децентралізаційних процесах? Це питання експертам поставила депутат Сєвєродонецької міської ради Олена Ніжельська. Вона зазначила, що, наприклад, процес створення ОТГ у Сєвєродонецьку фактично блокується через те, що місто не має власної землі, а межують із ним землі районів, які не планують об’єднуватись. Більше того, зазначила Олена Ніжельська, в Луганській області лише три міста контролюються українською владою – Сєвєродонецьк, Лисичанськ та Рубіжне, які знаходяться дуже близько один до одного. Решта частина області, за її словами, - сільськогосподарська, і саме там, принаймні статистично, може відбутись приріст ОТГ.
Проблема полягає в тому, зауважила Олена Ніжельська, що зазначені три міста, знаходяться занадто близько, для того щоб кожен із них міг стати відповідним центром ОТГ. Також, підкреслила вона, Сєвєродонецьк має проблему з власними межами, які досі не встановлені. «Є невеличкий населений пункт, який називається Мирна Долина. І саме йому належать землі навкруги. Вже навіть лунають жарти щодо того, що будуть робити ОТГ із центром - Мирною Долиною. Представники цього населеного пункту проводять конференції щодо побудови житла фактично на території нашого міста, яка формально нам не належить». Окрім того, Олена Ніжельська розповіла про специфіку виборів міського голови в Сєвєродонецьку: «У нас три рази повноваження міського голови припинялись і три рази міський голова був поновлений на посаді в судовому порядку». Тобто, резюмувала депутат: «Вибори для нас надзвичайно необхідні, а шлях до виборів лежить через створення ОТГ, а це, у свою чергу, через землю. Саме тому ми дещо застрягли в цьому процесі».
Олександр Микитюк, представник «Європейської партії», погодився з озвученою протягом доповіді тезою щодо відтворення, а не оновлення складу місцевих керівників у результаті виборів до ОТГ: «Ви правильно зауважили, що в нас тут виключно «динозаври політики», яких просто неможна обирати». Олександр Микитюк також запитав, як можливо боротись із тим ментальним курсом, який наразі впроваджує Росія. Ольга Буденко, представниця ГО «Суспільна служба правової допомоги», також запитала, яким чином треба працювати з молоддю, аби змінювати їх пасивне відношення до здійснюваних реформ. Просвітницька робота, робота з цінностями, громадянська освіта – ось основні інструменти, відповідаючи на питання, зазначила Вікторія Шевчук.
Максим Данильченко, представник ГО «Суспільна служба правової допомоги», поставив питання щодо конкретних успішних кейсів створених ОТГ, а також запитав, яким чином можливе підвищення якості існуючих громад. «Наприклад, Олександр Солонтай зазначає, що буквально 90% створених ОТГ - це фактично мертвонароджені структури. Що потрібно робити в такому випадку? Чи достатньо впровадження лише законодавчих механізмів?».
Представник радіо «Імпульс» Олександр Гречаник додав декілька вагомих ремарок до дискусії: «В Європі Магдебурзьке право не припиняло функціонувати, на відміну від східних територій України. Я відвідав західні області, подивився, яким чином там відбувається децентралізація. Чому в нас реформа відбувається так повільно? Населення західних регіонів автохтонне, до того ж воно завжди існувало певною мірою паралельно з будь-якою владою, використовуючи горизонтальні зв’язки. На сході ситуація інша: населення складається з приїжджих. Єдиною «скрєпою» у нас завжди була державна влада».
Дискусія проведена у рамках проекту, який реалізується за фінансової підтримки Європейського фонду демократії (EED) та Уряду Канади
