Почався новий навчальний рік у Малої академії наук. Своїми думками про журналістику та журналістів діляться слухачі першого курсу.
Анастасія: Насамперед, щоб сказати, хто ж все-таки сучасний журналіст дізнаємось на саме поняття «журналіст». Журналіст (новинар) ‒людина, яка збирає, створює, редагує, підготовляє та оформлює інформацію для редакції зареєстрованого засобу масової інформації, що пов’язаний з нею трудовими чи іншими договірними відносинами, або робить це за власною ініціативою.
По-перше, ми живимо в епоху технологій, завдяки яким ми можемо отримати будь-яку інформацію. А яка нам не зашкодить? А що стосується саме нашою країни? Так з’явилися новини. І їх теж ведуть журналісти – ведучі. Журналісти допомагають нам майже усьому.
По-друге, журналістика – це більше ніж професія. Журналістика – це не тільки репортерство: піти, побачити й розповісти про те, що відбувається. Журналістика – це спосіб життя. Дозволю собі порівняти журналістику з художньою літературою. Остання не оповідає фактів, але авторитетно говорить про те, що діється в людині та серед людей. І в такий спосіб змушує читачів і слухачів думати. Журналістика, на мою думку, не має бути суто інформуванням. Журналіст повинен подавати матеріал так, щоб допомагати людині розвиватися, спонукати її задуматися – і над собою, і над усім, що відбувається навколо. Ось хто для мене сучасний журналіст!
Софія: В сучасному світі журналіст є невід’ємною частиною інформаційного простору, який ми сприймаємо кожну хвилину. З розвитком техніки новини ми можемо дізнатися у будь-якому місці: вдома чи на роботі, у метро чи тролейбусі, прочитати матеріал або переглянути відео на комп’ютері, телефоні, планшеті. Потреба у журналістах значно зросла.
Кожного дня по всьому світу з’являються нові технології. Стає все більше інформації, яку в ідеалі потрібно стисло піднести публіці, а цією публікою є кожна людина на цій планеті. В зв’язку з цим можна точно визначити, яким саме має бути сучасний журналіст. По-перше він має з повагою ставитися до приватного життя людини, а також використовувати тільки підтверджену інформацію, не менш важливо, щоб журналіст був грамотною людиною та знав декілька мов. А ось служіння інтересам олігархів, влади, а не простому народу є порушенням етики журналіста. Таких людей не повинно бути у журналістиці, саме через таких людей в нашому світі і панує несправедливість і розлад серед суспільства.
Аліна: Як я собі уявляю сучасного журналіста? Щоб відповісти на це питання я хочу для початку зазначити, що журналістика кінця 19‒початку 20 століття і теперішня дуже відрізняється. Звісно у ті часи єдиними засобами передачі інформації був папір і радіо. Тому усі статті та роботи тогочасних журналістів могли поширюватися на цих ресурсах.
Тепер у нас є безліч платформ, де ми можемо побачити дуже великий обсяг інформації, створений журналістами.
Для мене цікавим прикладом незвичайного журналіста є Дмитро Комаров. Він не тільки пише якісь нудні статті, а подорожує світом у пошуках чогось екстремального й нереального. Його можна віднести до телевізійного журналіста, бо він через свою програму «Світ навиворіт» показує телеглядачам незвічайні сторінки життя далеких країн.
Повернуся до питання «Як я собі уявляю сучасного журналіста». Для мене ця людина повинна вміти не тільки сидіти та писати статті, а також брати участь у якихось інтерв’ю і репортажах. Вона повинна мати хист до цієї справи та вміти підносити інформацію цікаво, аби людина не засумувала при перегляді або читанні тієї чи іншої статті / телепередачі / радіопрограми). Журналіст повинен знати про всі останні подій, дізнаватися все раніше, аніж звичайний громадянин. Постійно саморозвиватися й практикуватися у різних видах діяльностей, аби мати у запасі дуже багато цікавих фактів і особливостей, аби донести цю інформацію бажаючим. Дуже круто було б, аби український журналіст брав багато інтерв’ю у іноземців (а для цього треба знати англійську, бо це базова мова у всіх країнах світу); їздив за кордон і показував нашим людям про життя інших країн, їх суспільства й традиції. Тобто журналіст, у моєму уявленні повинен бути зацікавленим у своїй справі та робити все можливе, аби вона стала цікавою для ін