Режим карантину та самоізоляції через небезпеку розповсюдження вірусу COVID-19 довів, що далеко не всі міста були готові до зростаючого тренду діджиталізації. Більшість комунальних та державних установ були закриті на карантин. Через це далеко не всі жителі маленьких міст могли отримати необхідні для них в цей час адміністративні послуги. Саме в таких умовах дуже гостро стоять питання діджиталізації міського середовища, електронного документообігу та отримання адміністративних та комунальних послуг в режимі он-лайн. Іншими словами, саме зараз настав той час, коли наші міста потрібно робити «розумними». Англійський термін «Smart City» приховує у собі цілу систему технологій та програм, які повинні зробити життя містян зручнішим, а різні послуги доступніше.
Ще у 2016 році у Сєвєродонецьку була ініціатива впровадження систем «Smart City» у міське середовище. Але нажаль, до сих пір така ініціатива не була реалізована. Хоча в окремих сферах вже зроблені перші кроки в цьому напрямку.
Важливість та необхідність впровадження технологій «Smart City» у Сєвєродонецьку є зрозумілою, але не менш важливою є тема збереження конфіденційності та захист особистих даних мешканців регіону. Якщо все переходить в цифровий формат, як можливо зберегти свої персональні данні від шахраїв та зловмисників?
Задля кращого розуміння теми, та більш широкого сприйняття можливостей, ризиків та загроз, в дискусії «Smart City: крок в майбутнє чи відмова від особистих свобод та конфіденційності» прийняли участь спеціалісти із органів державної влади та місцевого самоврядування, фахівці з IT технологій, представники Пенсійного фонду України, Приватбанку, експерти з міст Слов’янськ та Дрогобич, підприємці та громадські активісти.
На дискусії були присутні близько 30 учасників та учасниць, які обговорювали наступні питання:
- Чи зроблені вже якісь кроки в Луганщині для переходу до Smart?
- «Є пенсія», «Є банк», «Електронне врядування», «Є рішення» (ситуаційний центр), Smart зупинки, Smart вбиральні. Що ще потрібно Сєвєродонецьку, щоб стати Smart City?
- Як це робиться в інших містах України (Слов’янськ, Дрогобич)?
- Чи буде небезпечною для мешканців «смартизація» міста? Чи це надасть додаткових можливостей для злочинців та аферистів?
- Як громада має приймати участь в створенні Smart City?
Лариса Швецова, начальниця відділу промоції та інноваційного розвитку Департаменту міжнародної технічної допомоги, інноваційного розвитку та зовнішніх зносин Луганської ОДА, вважає, що цифрові технології розглядаються як ключові напрямки сталого розвитку регіону: «В Україні на державному рівні визначають необхідність формування цифрової економіки, але одним із критеріїв цифровізації є доступ до Інтернету, який є базовою послугою, та дозволяє використовувати цифрові можливості».
Пані Ольга Алтуніна зі Слов’янська, яка є громадською діячкою та депутаткою Слов’янської міськради, розповіла, як це робилось у наших сусідів – мешканців міста Слов’янськ: «У нашу область Smart прийшов саме як передача досвіду від Дрогобичу. В нас вже є міста, де ми півроку тому впровадили програму «Smart City», але люди поки що не вміють користуватися петиціями та бояться користуватися цим інструментом. Тобто потрібно не тільки впроваджувати ці інструменти, але й навчати людей ними користуватися. Тому я рекомендую тим містам, які тільки впроваджують цю систему – не робити все разом, а впроваджувати це поступово і проводити якісні інформаційні кампанії». Ольга висловила готовність поділитися своїм досвідом впровадження Smart City і запропонувала допомогу мешканцям Луганської області, коли вони почнуть у себе повномасштабну «смартизацію».
Пан Володимир Кондзьолко, засновник «Дрогобич СмартКомьюнити» і експерт Центру розвитку інновацій поділився власним успішним досвідом впровадження Smart City у місті Дрогобич. Він зазначив, що для успішності втілення «розумного міста» потрібні дві складові: «Перша – це інтернет речей, тобто це датчики, контролери, автоматичне управління та інше – ми якщо чесно від цього поки далеко, бо це величезні інвестиції. Друга частина – це інформаційні технології, ці технології дають нам можливість зв’язати людей. Такі сервіси як «Відкрите місто» - це є співпраця громадян з ОМС. Ми радимся з нашими громадянами і люди розуміють, що можуть впливати на політику міста. Це дуже важливо, бо це вибудовує довіру громадян до місцевої влади».
Про стратегію розвитку громади розповіла пані Світлана Потаніна, начальниця департаменту економічного розвитку Сєвєродонецької міськради: «В нас вже створена робоча група з розробки стратегії розвитку сєвєродонецької громади на 2021-2027 роки, ми хочемо обов’язково включити програму Smart City у стратегію розвитку Сєвєродонецької ОТГ. Це впливає на доступ до послуг, прозорість, доступність, зручність - ми просто не маємо права нехтувати цім моментом».
На питання «Зможемо ми зробити це чи ні?» відповів місцевий підприємець пан Олексій Фомін. Він вважає, що всі служби міста повинні об’єднуватися навколо цього питання: «Всі ці служби повинні об’єднуватись, якщо ми кажемо про повноцінне смарт-сіті. Повинні вибудовуватись всі комунікації з департаментами, і на основі цього будувати сервіс». «ОМС не розуміють цього, та виправдовуються тим, що це дорого. Насправді, ці платформи вже є, коштують вони близько 100-150 тисяч гривень, на базі цих платформ вже через кілька днів можна розгортатись. Ще б було що розгортати. Нема порозуміння, немає спеціалістів…».
Також свої думки висловлювали запрошені гості дискусії: менеджерка з розвитку бізнесу Ізраїльської компанії «AuxBridge» Оксана Потапенко, начальниця Управління інформаційних систем та електронних реєстрів Пенсійного фонду України у Луганській області Оксана Саєнко, мешканці міста.
Публічнi обговорення теми діджиталізації середовища громади є показником готовності рухатись в цьому напрямку, в стратегії розвитку Сєвєродонецької громади цей розділ має стати одним з пріоритетних.
Повну версію запису дискусії «Smart City (розумне місто): крок в майбутнє чи відмова від особистих свобод та конфіденційності» Ви зможете знайти за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=oRAAn6fVCvE
Дискусійна платформа «Smart City: крок в майбутнє чи відмова від особистих свобод та конфіденційності» організована ГО «Кризовий медіа-центр «Сіверський Донець». Впровадження цієї ініціативи стало можливим завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) за підтримки проєкту «Демократичне врядування у Східній Україні». Погляди та точки зору, висловлені у статті, належать авторам та не обов'язково відображають погляди Уряду Сполучених Штатів та/чи USAID.
