17 липня Україна отримала новий адміністративний поділ, зокрема, на Луганщині сформовані 8 районів, половина з яких – на неконтрольованій урядом території. Перспективи реформи з децентралізації влади на Луганщині команда ГО «Кризовий медіа-центр «Сіверський Донець» обговорила 20 серпня спільно з виконавчою директоркою Луганського регіонального відділення «Асоціація міст України» Наталею Бойко, директором управління з питань нормативно-правової роботи та децентралізації Луганської обласної ВЦА Вадимом Лазніковим, та експертом Інституту політичної освіти Олександром Солонтаєм.
«Комунікація, яка супроводжувала новий районний поділ, відбувалася недостатньо ефективно, і це породило велику кількість запитань. Зокрема людей хвилює: як це відіб’ється на житті Луганської області? Чому райони вирішили зберегти, хоча раніше передбачалося, що об’єднані громади будуть напряму спілкуватися з обласною владою? Які повноваження будуть у нових районів?», - зазначили організатори дискусії команда Кризового медіа-центру «Сіверський Донець».
Відповідаючи на питання щодо критеріїв, які були вирiшальними, коли приймалося рішення по створенню районів Луганської області, Вадим Лазніков зазначив, що питання щодо можливої відсутності районів взагалі ніколи не існувало.
«По-перше, на початку пролунала така фраза, що передбачалося, що районів не буде, що будуть громади на пряму спілкуватися з обласною владою. Насправді, це трохи не так. Що стосується районного рівня – це питання висвітлювалося та дискутувалося в такому плані: чи потрібен нам регіональний рівень місцевої влади? Тобто, не взагалі адміністративно-територіальний устрій, що у нас не буде районування, а саме з приводу існування на субрегіональному рівні, на районному рівні органів місцевого самоврядування. Дійсно, багатьма експертами підтримувалась думка, що на субрегіональному рівні нам можна і відмовитись від місцевого самоврядування, бо якщо ми кажемо про децентралізацію, тобто передачу повноважень максимально на базовий рівень… дійсно виникає таке питання: навіщо нам районні ради? Але ми розуміємо, що для цього потрібно було внести зміни до Конституції України. Як ви знаєте, Верховна Рада не спромоглася внести зміни до Конституції в цій частині і поки що залишається фактично місцеве самоврядування на субрегіональному рівні, тому ми 25 жовтня будемо обирати районні ради, але вже на новій територіальній основі», - сказав Вадим Лазніков.
За його прогнозами, у першій половині 2021 року все ж таки будуть внесені зміни до Конституції і районний рівень місцевого самоврядування буде ліквідовано. Він також визнає, що зараз є велика проблема з тим, які повноваження залишаться у районних рад, бо фактично більшість повноважень переходить на базовий рівень.
«Якщо ми говоримо про те, що ж таки буде значити для нас районний рівень, я б сказав так: це фактично уніфікація та здійснення координації на субрегіональному рівні територіальних органів центральних органів виконавчої влади», - зазначив Лазніков.
У свою чергу, виконавча директорка Луганського регіонального відділення «Асоціація міст України» Наталія Бойко розповіла про координаційні функції районів. На її думку, райони будуть виконувати функції координації між центральними органами влади, але не тільки. Вони, за словами Бойко, можуть вести активний місцевий економічний розвиток, але вже на субрегіональному рівні.
«Це передбачає координацію діяльності безпосередньо територіальних громад, які входять до складу району. Проектний менеджмент – це те, чим будуть займатися райони. Районний рівень може активно займатися підготовкою проєктів на різноманітні міжнародні донорські організації чи Державного фонду регіонального розвитку і розвивати субрегіони. В Луганській області таким чином визначені райони, щоб вони згуртовували територіальні громади у відповідні економічні агломерації, які мають відповідну специфіку. Таких агломерацій у нас виявляється чотири: Сєвєродонецько-Лисичансько-Рубіжанська, яка спеціалізується на хімії, наукової діяльності та інжинірінгу, Станично Луганська-Щастинська – логістично-енергетична агломерація, а також дві сільсько-господарські агломерації – Сватівська та Старобільська. Отже, районний поділ мав ще такий критерій, як економічна спеціалізація», - розповіла експертка.
Втім, на думку керівника Новопсковської ОТГ Вадима Гаєва, існують певні ризики щодо нового адміністративного розподілу.
«В чому ризики і в чому застереження: районні ради – це структури, які будуть наповнені депутатами від політичних сил, вони отримають установи та майно, наприклад, ті ж самі школи, заклади медицини та позашкільної освіти, не маючи на те повноважень і не маючи фінансового ресурсу. Почнуться маніпуляції та звинувачення – центральні органи влади будуть звинувачені в тому, що якісь рішення прийняті і взивати до логіки нам навряд чи вдасться. Я гадаю, що на нас чекають великі проблеми і їх неможливо врегулювати на законодавчому рівні. Тут має бути добра воля депутатів районних рад. Попереду на нас чекають дуже цікаві часи. Треба все це враховувати у плануванні та подальших діях», - каже Гаєв.
Як у свою чергу зазначив експерт Інституту політичної освіти Олександр Солонтай, для того, щоб координувати центральні органи влади та координувати співпрацю громад з економічного розвитку – для цього не потрібно обирати районну раду. За його словами, для цього взагалі не потрібна навіть райдержадміністрація, а райони як раз саме це і передбачають.
«Мова йде про те, що над Сєвєродонецьком, Лисичанськом чи Рубіжним, тобто над містами, над якими ніколи не було ніякого району, зверху з`являється міні-губернатор – голова райдержадміністрації. І з`являється додаткова рада над радою. При чому не зрозуміло як в умовах відсутності виборів – яким чином взагалі у громадах співвідношення цих рад. Чи взагалі у громади буде своя рада? Але по факту, якщо вона буде, то це зайва рада. Громади давно навчилися жити без ніякої ради зверху. А на Луганщині ще й навчились жити без обласної ради, нажаль. Поява зверху міні-обласної ради за рахунок фінансових ресурсів громади чи якихось державних ресурсів є, на мою думку, зайвою. Такою ж зайвою, як взагалі в сучасному світі є функціонування райдержадміністрацій. В результаті реформи децентралізації сільські та селищні – маленькі ОТГ – мали бути підтягнуті на рівень міст обласного значення. Якщо це справжня децентралізація та передача повноважень – влади, можливостей, податків та грошей людям на місця, то усі громади мали вийти на єдиний рівень, але не шляхом пониження міст обласного значення, а шляхом підвищення рівня громад. Райони як такі повинні були відійти у минуле, на мою думку», - каже Солонтай.
За словами експерта, кардинальна помилка допущена на державному рівні.
«Громада – район – область – це три рівні місцевого самоврядування. Україні не потрібні три рівні. Цілком достатньо двох – громада та область. З політичної точки зору все це виглядає наступним чином: держава вирішила провести по всій Україні вибори проміжкової районної ланки, а після цього вирішити, подивившись на результати виборів, хто в цих радах опиниться, яке там буде керівництво, як будуть представлені політичні сили, скільки та якої влади, повноважень та обов`язків туди перекинути. Ми фактично стоїмо в ситуації зупинки децентралізації. Маємо ситуацію з дуже небезпечною історією, шкоди від якої буде більше, ніж користі», - впевнений Солонтай.
Повну версію запису дискусії «Нові райони Луганщини: реформа децентралізації чи зміцнення владної вертикалі?» Ви зможете знай ти за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=KEJub_kLBNY
Дискусійна платформа «Нові райони Луганщини: реформа децентралізації чи зміцнення владної вертикалі?» організована ГО «Кризовий медіа-центр «Сіверський Донець». Впровадження цієї ініціативи стало можливим завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) за підтримки проєкту «Демократичне врядування у Східній Україні». Погляди та точки зору, висловлені у статті, належать авторам та не обов'язково відображають погляди Уряду Сполучених Штатів та/чи USAID.
