Публічна дискусія на тему «Osvita-online. Чи був цей досвід корисним?» відбулась 5 вересня 2020 року на «Фестивалі Думок 2020»
Пандемія COVID 19 дуже сильно вплинула на безліч аспектів нашого життя. Не минули зміни і тих, хто вчить і навчається в умовах адаптивного карантину. Наприкінці минулого навчального року, режим роботи закладів освіти в екстреному порядку був перенесений в цифровий простір. До цього практично не готовими були ні заклади освіти, ні вчителя, ні батьки, ні учні. Вчитися багатьом прийшлось практично на ходу, поєднуючи організацію навчального процесу з опануванням нових технологій, які дозволяють зробити дистанційну освіту ефективною та якісною.
Як перенесення процесу навчання у он-лайн простір позначилося на якості освіти та розвитку дітей? Чи здатний цифровий простір у повній мірі відтворити процес соціалізації дітей? І взагалі які є плюси та мінуси у дистанційному форматі навчання? Відповіді на ці питання шукали учасники публічної дискусії на тему «Osvita-online. Чи був цей досвід корисним?», яка відбулась 5 вересня, 2020 року, у місті Сєвєродонецьк на «Фестивалі Думок 2020».
У ролі спікерів на дискусії виступили Людмила Колесник - директорка КЗ «Лисичанська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 5», Маргарита Сорока - вчителька початкових класів КЗ «Лисичанська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 5», мама учениці однієї з Сєвєродонецьких шкіл Ганна Асєєва та учень 11 класу Сєвєродонецького багатопрофільного ліцею Сергій Ніжельський.
Першою виступила Людмила Колесник, директорка школи № 5 міста Лисичанськ, яка розповіла про процес впровадження цифрової освіти в її школі: «…Коли ввели карантин, ми всі були впевнені, що це десь на тиждень або два, тому не дуже переймались з цього приводу. Але, коли його було подовжено, ми зрозуміли, що не готові до онлайн-навчання навіть на 20%. Треба спочатку було навчити цьому вчителів – і це виявилось найголовнішою проблемою. Також матеріально-технічна база звичайної школи була абсолютно не готова надавати дистанційне навчання. Тому багато вчителів придбали ноутбуки за власні кошти. Я не можу сказати, що та освіта, яку ми надавали с березня по травень була якісна, це звісно не так. Але наразі ми вже напрацювали алгоритми дій і готові працювати вже на повну».
Поділилася своїм досвідом і Маргарита Сорока, вчителька початкових класів школи №5 міста Лисичанськ, вона розповіла про те, як відбувається процес навчання з точки зору вчителів: «Для своїх учнів я кожного дня записувала вітальне ранкове відео, яке було мотиваційним та налаштовувало дітей на гарний початок дня. Дуже важливо, коли урок проводить той самий вчитель, до голосу якого дитина вже звикла – саме тут спрацьовує саме та ниточка, яка створює єдність і між учнями, і між батьками».
Ганна Асєєва, мама учениці однієї з Сєвєродонецьких шкіл разом з іншими батьками, які долучилися до дискусії скаржилися на те, що при організації дистанційного навчання не завжди працювала комунікація з батьками. В тій ситуації, що склалася батьки не відчували підтримки з боку навчального закладу і не завжди розуміли, як краще організувати навчальний простір для ефективного навчання. Особливо непросто було, коли в родині більше однієї дитини, а гаджет, за допомогою якого можна навчатися лише один або він взагалі відсутній. До того ж всі діти різні, з своїм темпераментом, звичками, навичками та вміннями. А при плануванні дистанційного навчання майже не використовувався індивідуальний підхід, що також знижувало ефективність навчання. Саме тому батьківська спільнота найбільш активно протестувала проти повернення навчання у виключно дистанційний формат. В Сєвєродонецьку навіть відбулося декілька мирних протестних акцій з цього приводу.
До дискусії долучився і представник учнівської спільноти, учень 11 класу Сєвєродонецького багатопрофільного ліцею Сергій Ніжельський, який розповів про своє ставлення до дистанційного навчання: «Особисто мені сподобалось навчання на самоізоляції, бо я не дуже люблю спілкуватися з великою кількістю людей. 1 вересня мої однокласники були дуже раді повернутися до школи, а я мабуть є виключенням. Проте була і безліч мінусів, наприклад наші уроки проводилися на великій кількості платформ, не про всі з яких я знав і відповідно навіть не здогадувався, що хтось десь залишає для мене завдання».
У 2020-2021 навчальному році школи працюють в умовах адаптивного карантину. Всі заклади освіти в Україні будуть організовувати освітній процес згідно з вимогами Головного державного санітарного лікаря та рекомендаціями Міністерства освіти і науки України. Чи можуть учні повернутися за парти або чи навчатимуться дистанційно, залежить від рівня епідемічної небезпеки в регіоні. В регіонах встановлюється один з чотирьох рівнів епідемічної небезпеки – "зелений", "жовтий", "помаранчевий" або "червоний". При "червоному" рівні відвідування закладів освіти здобувачами заборонено, отже освітній процес відбуватиметься дистанційно. Скоріш за все при організації навчального процесу відбудеться поєднання очного навчання та навчання з використанням дистанційних технологій. При цьому важливо пам’ятати, що батьки – повноцінні учасники освітнього процесу і учні потребують їхньої підтримки під час навчання. Результати досліджень показують, що ті діти, яких підтримують батьки, мають кращі результати навчання. А в умовах карантину важливо також технічно допомогти дітям отримувати знання.
Важливо зауважити, що відкрита аргументована дискусія на таку складну та потенційно конфліктну тему, коли люди з різними позиціями могли відверто висловлювати свою позицію, змогла знизити градус суспільної напруги з цього питання. Батьки почули вчителів, вчителя дізналися про позицію дітей, діти переконалися в підтримці батьків. І виявилось, що незважаючи на різні позиції по окремим аспектам проблеми можна і потрібно відшукувати точки дотику і разом працювати над досягненням спільної мети.
Дискусійна платформа «Osvita-online. Чи був цей досвід корисним?» організована ГО «Кризовий медіа-центр «Сіверський Донець». Впровадження цієї ініціативи стало можливим завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) за підтримки проєкту «Демократичне врядування у Східній Україні». Погляди та точки зору, висловлені у статті, належать авторам та не обов'язково відображають погляди Уряду Сполучених Штатів та/чи USAID.
