29 січня 2021 року в Кризовому медіа-центрі «Сіверський Донець» відбулася дискусія на тему: «Обслуговування державною мовою: «чого бажаєте?» замість «чего желаете?».
Від 16 січня 2021 року сфера обслуговування в Україні перейшла на українську мову. Працівники закладів, які працюють у сфері послуг, мають спілкуватися з отримувачами послуг державною мовою. Лише на прохання клієнта його можуть обслуговувати іншою мовою. Ця норма набрала чинності від 16 січня 2021 року і викликала неоднозначну реакцію серед тих, хто надає послуги та тих, хто цими послугами користується. І саме про неї стоїть стогін у російських і проросійських ЗМІ із загальним меседжем «В Україні заборонили російську в сфері обслуговування».
Команда Кризового медіа-центру «Сіверський Донець» ініціювала проведення дискусії для того, щоб разом поговорити про мовні трансформації в сфері послуг, складнощі переходу та відношення користувачів послугами до таких змін.
До дискусії долучились представник офісу уповноваженого із захисту державної мови, представники торгівельних мереж, магазинів, банків, туристичних агенцій, громадські діячи та активісти.
Членкиня громадської організації «Не будь байдужим» пані Оксана Левкова розповіла про діяльність організації у напрямку просування української мови: «Коли організація починала свою діяльність, всі, хто до неї долучився – у минулому були цілком російськомовними людьми. Тому ми обрали курс на креативні методи просування – жартівливі, кумедні, а інколи цілком «фрикуваті». Одними із наших заходів були рок-концерти на підтримку української мови. Стосовно сфери обслуговування – в нас тисячами розійшлись візитівки, на яких було написано «Дякую, що обслуговували українською». Ми просто вкладали ці візитівки у рахунки, які нам приносили офіціанти. Також ми приїздили у міста та гуляючи вулицями дарували різним крамницям, бутикам та іншим закладам таблички «Відчинено-Зачинено» замість «Открыто-Закрыто».
Про основні тези закону про обслуговування українською мовою розповів начальник відділу юридичного забезпечення та опрацювання скарг юридичних та фізичних осіб секретаріату уповноваженого із захисту державної мови Сергій Рябенко: «Закон жодним чином не стосується приватного спілкування. Ні закон, ні держава не втручаються в те, якою мовою громадяни спілкуюся у приватному житті. У тих відносинах, де надаються певні послуги, законодавчі органи передбачають спілкування українською «за замовчанням». Однак це зовсім не означає, що людина, яка є іноземного походження, або просто людина бажає, щоб її обслуговування відбувалося будь-якою іншою мовою – це не означає, що у законі її позбавили такого права. 30 стаття Закону зазначає, що якщо людина сама звертається до суб’єкта господарювання і попросить, щоб її обслуговували іншою мовою – то таке обслуговування може здійснюватися і це не буде порушенням».
Про те, як саме відбувався непростий перехід на українську саме у сферах обслуговування, та які заходи були для цього впроваджені, розповіла провідна інженерка по підготовці кадрів супермаркетів «Сім’я» Юлія Вєтрова: «Ми стикнулися з тим, що в нас багато російськомовних працівників, є навіть громадяни Росії. Насамперед, ми прописали техніку продажу українською мовою, прописали діалоги та опис продуктів, для того, щоб наші працівники могли надавати якісне обслуговування саме українською. Наразі ми плануємо записати відео-курс, як красиво спілкуватися українською мовою. У цьому нам допомагає Кризовий медіа-центр «Сіверський Донець», який надає обладнання та студію».
«Стосовно опору щодо переходу на українську – звісно такі випадки були, але ми з цим постійно працювали та проводили бесіди. Не всі йшли на контакт, але згодом навіть ті, хто негативно ставився до цього, почали проявляти ініціативу та намагатися опанувати мову. Ми навіть помітили те, що ті, хто взагалі не знав мови – більш цікавляться, ніж ті, хто вивчав українську мову у школі» - зазначила пані Юлія.
Про те, як впроваджувалося обслуговування українською у торгівлі розповіла менеджерка по підбору та навчанню персоналу східного регіону мережі магазинів «Простор» Наталя Сєчина: «Коли я тільки дізналась про впровадження цього закону, я трохи переживала, бо моя зона відповідальності – саме східні регіони України. І як менеджерка по персоналу, я можу зазначити, що саме у східних регіонах нема ніяких проблем із переходом на українську. Я була дуже приємно здивована, що у Сєвєродонецьку всі наші працівники розмовляють виключно українською. Наступного тижня я поїду туди у відрядження та буду особисто хвалити кожного працівника».
Місцева підприємиця Олена Плітус розповіла про те, як ставляться до переходу на українську деякі мешканці Сєвєродонецька: «Я вже більш як півроку обслуговую покупців виключно українською, це моя принципова позиція. Нещодавно до мене завітав чоловік, якого дуже розлютило те, що я зверталась до нього українською. Він почав лаятися, та у розпалі лайки, непомітно для самого себе перейшов на українську мову».
Наприкінці дискусії учасники мали нагоду ознайомитися з можливістю удосконалити власні навички володіння українською мовою на базі Українського розмовного клубу https://www.facebook.com/UAspeakingSD, про який розповіла його засновниця та ведуча Мар’яна Вольська.
Повну версію дискусії можна переглянути за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=Mtzuv9HO5MY
Проведення дискусійної платформи «Обслуговування державною мовою: «чого бажаєте?» замість «чего желаете?»» стало можливим завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID).
