15 січня 2015 року Верховна Рада України прийняла в першому читанні Закон "Про технічні регламенти та оцінки відповідності", який дозволить подолати технічні бар'єри у торгівлі між Україною та ЄС. Це вже третій закон, який приймають депутати для усунення перешкод у торгівлі промисловими товарами між Україною та ЄС. Два попередніх - про стандартизацію та метрологію - були прийняті парламентом влітку 2014 року. Прийняття законопроекту №1065 створить законодавче поле для забезпечення повноцінної торгівлі з Європейським союзом. Вигоди від цього отримає не тільки бізнес, а й пересічні споживачі.
Стан справ у вітчизняній промисловості досить складний: орієнтовані на російський ринок підприємства втрачають свої контракти, а в Європі з розпростертими обіймами ніхто не чекає. Шанувальники СРСР обурюються, мовляв, кому ми потрібні в ЄС зі своєю продукцією. Керівники підприємств нарікають на складнощі переходу на європейські стандарти. При цьому і ті, й інші вважають за краще користуватися в побуті якісними імпортними товарами, пересуватися на автомобілях європейської збірки і т. п.
Продовжувати випускати незатребувану або неякісну продукцію - означає йти на поводу у тих, хто бажаю лише спокійно допрацювати до пенсії. Ті, кому жити в Україні майбутнього, мають розуміти: потрібно змінитися або «померти» - так наразі стоїть питання. Є два шляхи: самоізолюватись за прикладом Північної Кореї або збалансувати імпорт достатньою кількістю експорту.
В даний час для того, щоб експортувати промислову продукцію в ЄС, український виробник повинен пройти випробування своєї продукції і отримати сертифікат якості в одній з країн ЄС. Це виливається в чималі витрати для вітчизняного виробника, які лягають на вартість продукції, а значить, вона стає менш конкурентоспроможною на європейському ринку.
На підставі трьох прийнятих законів Україна повинна виконати величезну роботу з гармонізації свого законодавства та стандартів з європейськими. За оцінками експертів, належить переробити понад п'ятсот технічних регламентів і прийняти понад 3000 нових стандартів. Виконана робота дозволить укласти з ЄС відповідну угоду, за якою всі документи і сертифікати на свою продукцію виробник зможе отримати в Україні, і без будь-яких додаткових перевірок продавати її в країнах Євросоюзу.
Єдина система стандартів, яка діє в Європі, дозволяє продавати товар, наприклад, і в Греції і в Німеччині без оформлення додаткових документів. В Україні вся імпортована з ЄС продукція повинна проходити перевірки на відповідність українським стандартам, що позначається на її ціні. Через це далеко не всі європейські виробники готові витрачати час і кошти заради можливості потрапити на український ринок, а так само інвестувати в місцеві виробництва, що зараз дуже важливо для нас.
Українські виробники в основному впевнено тримаються на внутрішньому ринку, але для виходу на європейський ринок потрібні не тільки нові стандарти продукції, а й нові стандарти мислення.
Як показує досвід українських компаній, що вже зараз торгують в Європі, не слід очікувати миттєвого успіху навіть з інноваційної та унікальною продукцією. Активна участь у спеціалізованих виставках принесе свої плоди тим, хто запасся терпінням. Якщо на першій виставці потенційні партнери лише уважно вивчать ваш стенд, то на другий будуть ставити питання, «придивлятися». Укладають контракти в Європі з надійними партнерами, які беруть участь у всіх виставках, стабільно представляють якісний товар.
Створення впізнаваного бренду - одна з основних умов європейської торгової практики. На відміну від ринку, наприклад, російського, де добре брендований товар може породити масу контрафакту, конкурентна боротьба з яким, найчастіше просто неможлива. Інший стандарт бізнес-мислення, до якого доведеться звикати українським бізнесменам, це відсутність практики передоплат. При хронічному дефіциті оборотних коштів, характерному для вітчизняного бізнесу, необхідно налагоджувати систему кредитування підприємств, яка відповідає сучасним умовам.
Європейці звикли, що продукція повинна бути зовні привабливою. Зовнішній вигляд не тільки самого товару але й упаковки, а так само легкість у використанні мають міцно ввійти до пріоритетів виробників. «Обкатка» товару на внутрішньому ринку, звичайно ж, не обов'язкова, але все ж вельми бажана для вдалої торгівлі в Європі.
Аналітики Інформаційної кампанії Stronger Together впевнені: на підставі прийнятих законів України повинна прибрати всі дублюючі або суперечливі вимоги до продукції, гармонізувати свої законодавство та стандарти до вимог ЄС. Зараз в Україні діють норми, які найчастіше є застарілими і суперечать одна одній: наприклад, разом з технічними регламентами на продукцію можуть поширюватися СанПіН (санітарні правила і норми) і НПАОП (нормативно-правові акти з охорони праці). Замість багатьох неузгоджених документів виробник повинен мати чіткі вимоги.
Це стане серйозним елементом дерегуляції і поліпшить інвестиційний клімат. А за оцінками досліджень, проведених в ЄС, гармонізація технічних регламентів цілком може сприяти стабільному зростанню ВВП на 2-5%, а з урахуванням припливу інвестицій - до 10%.
Тетяна Вергун
Переклад Наталія Войнова