Сьогодні, 22-го липня, визначний день для нашого рідного Сєвєродонецьку! Рік тому, у нашому місті знов замайорів жовто-блакитний прапор! Ще деякий час тому, багато хто з нас не замислювався, скільки пошани, свободи, серця та душі у цих кольорах!
Втрати, страхи, невизначеність, бдіння до ранку біля телевізору, тривога за рідних та близьких, телефонні дзвінки… Реалії війни…Ми пройшли через це, чекаючи кожного дня на звістку: «Наші у місті!» Та нарешті дочекались!!! Пустині вулиці Сєвєродонецьку ожили разом з першим «Слава Україні!!!» без остраху…Сльози, обійми, радість та вітання…вітання…вітання…
Цей День назавжди увійде в історію нашого міста, у сімейні альбоми та дитячі підручники…
Але яку ціну ми заплатили за свободу, що була так зухвало вкрадена?
Пам’ятаймо! Пам’ятаймо кожне відоме й невідоме ім’я тих, хто подарував нам спокій на рідній землі. Низький уклін синам України, щире «Дякуємо!» за великий подвиг справжніх героїв!!! Слава Україні та ЇЇ Хлопцям!!! Миру та злагоди, спокою та затишку кожній оселі! Нехай ніколи в житті ми більш не будемо чекати на звістку «Наші у місті»…
Сєвєродонецьк – це Україна!!! І так залишиться назавжди!!!