07.08.2015, у приміщенні Сєвєродонецького кризового медіа-центру «Сіверський Донець», відбулася прес-конференція польського режисера документаліста та репортера Sebastian Tomasz Płocharski, який презентував у Сєвєродонецьку свій проект MakeCoffeeNotWAR.
Проект «Роби каву, а не війну» є некомерційним. Його метою є об’єктивне висвітлення подій на Донбасі, життя людей на окупованих та звільнених територіях. Реальність сьогоденної Польщи є такою, що населення також знаходиться під впливом інформаційної війни та не завжди розуміє, що коїться у нашій країні. Себастіан приїхав до України не тільки зробити документальне кіно, а й прожити життям справжнього українця. Він побував на території ЛНР та ДНР, місцях, що знаходяться безпосередньо на лінії розмежуванню вогню. Знімав життя батальйонів «Чернігів», «Айдар», «Торнадо» та, за його словами, «найбільш радикального та викликаючого повагу» «Правого сектору». Присутні мали змогу ознайомитися з його відео матеріалами та фото, задати питання, та «з перших вуст» дізнатися про Україну «очима» поляків.
- Як тобі Україна? Яке враження справили люди та що вразило найбільш?
- До України я потрапив вперше майже чотири місяці тому. Вражень дуже багато. Так, люди – це найцікавіший момент моєї подорожі. Саме складне, та, мабуть, десь незрозуміле – це розбіжність у мисленні. Я маю на увазі , що існує, насамперед, політична полярність думок. Коли пів родини займає проукраїнську позицію, а інша – проросійську, то є незрозумілим та сумним. Коли я був у Харкові, то спілкувався з двома братами, так ось один з них є активістом Правого сектору, інший – займає жорстку сепаратистську позицію. Зрозуміло що через це постійно виникають конфлікти. Для мене це було яскравою ілюстрацією того, що коїться у країні. А так, люди чудові, коли дізнавались, що я з Польщі, то вони починали сприймати мене не тільки, як документаліста, а як поляка. Це надавало спілкуванню більшої близькості та довіри, як мені здалось.
- А як у Польщі відносяться до того, що Україна знаходиться у стані конфлікту з Росією?
Насправді, мало хто знає з поляків, як воно тут. В нас також існує теле «зомбування»… Наприклад, моя родина була дуже занепокоєна, коли я їхав до вас. Вони були нажахані тим, що тут стріляють, боялися, що я можу не повернутися, боялися Правого сектору. В Україні я прожив три місяці, повернувся додому зо три тижні тому, бо мав подовжити візу. Мої рідні та друзі тепер знають про Україну не з екрану, а з мого досвіду та матеріалів, що я привіз. Проект MakeCoffeeNotWAR й було створено для того, щоб польська спільнота мала змогу побачити життя України з середини, з різних точок зору. Взагалі, поляки підтримують проукраїнські настрої, Україна для нас – це братня держава, а ось що до Росії…в нас панують дуже прохолодні думки.
-Які в тебе подальші плани? Чи задоволений ти матеріалом, що отримав?
- Я дуже задоволений! Саме цінне, що я отримав на Україні – це нові друзі. За цей час вони стали мені, як рідні. Досвід спілкування та проживання з хлопцями із батальйонів – це купа вражень та розуміння українського серця. В мене вже близько 50 годин відзнятого матеріалу, тепер планую усе це передивитися та зробити фільм про Україну й надати його на фестиваль документального кіно. Я впевнений, що це буде цікаво європейському глядачеві.
