ХII мандрівний міжнародний фестиваль документального кіно про права людини DOCUDAYS UA стартує вже у листопаді. Головна тема цьогорічного фестивалю Docudays UA – «Пропаганда».
Пропаганди неможливо уникнути, її не можна знищити. Вона існує століттями й очевидно дедалі набуватиме значення в нашому житті. Тому важливо правильно на неї реагувати, вміти її аналізувати, знати, як їй протистояти та як використовувати її заради просування базових цінностей демократії: прав людини, свободи та справедливості.
У рамках Мандрівного фестивалю цього року демонструватимуться 40 документальних фільмів на тему прав людини від Docudays UA. Їх побачать мешканці більш ніж 200 міст, містечок і селищ 23 регіонів України.
Покази фестивальних фільмів та їх обговорення відбуваються з жовтня до грудня включно у кінотеатрах, будинках культури, вищих навчальних закладах,школах, молодіжних клубах, книгарнях, бібліотеках, тощо. Також покази фестивальних фільмів і дискусії про права людини за участю правозахисників пройдуть у колоніях і СІЗО України, в навчальних закладах для майбутніх працівників пенітенціарної системи. Засуджені та співробітники колоній та СІЗО більше дізнаються про права людини і зможуть налагодити цивілізований діалог у правовому полі; студенти матимуть можливість обговорити фестивальні фільми з правозахисниками, визначити проблеми, які існують, і шляхи їх розв’язання.
Кожен по-справжньому художній документальний фільм – це потужній акт боротьби за моральні, а отже, і за демократичні цінності. Це інструмент, який пробуджує в людях людське, навчає і надихає захищати це людське в собі та інших.
Ефект від перегляду фільмів посилюється зустрічами з відомими правозахисниками, громадськими діячами культури та митцями, журналістами; тематичними дискусіями, обговореннями, диспутами, майстер-класами в молодіжних аудиторіях на правову тематику, форум-театрами, «живими бібліотеками» та іншими право просвітницькими заходами.
Зазначимо, що фестиваль – неполітичний і некомерційний.
Відкриватиме фестиваль документальний фільм «Володар»:
Чи потрібно було залишити пам’ятник Сталіну на подвір’ї жіночого монастиря? Головне питання фільму стало причиною конфлікту в маленькому грузинському селі. Монастир, розміщений у Храмі Христа Спасителя VII століття, – з одного боку, та пам’ятник вождеві – з іншого: чи можливе таке співіснування? Як церква стала прихистком для вождя, чиє ім’я пов’язане із боротьбою з релігією? Які ідеологічні конфлікти типові для Грузії ХХІ століття? Автори фільму шукають відповіді на ці питання.
РЕЖИСЕР: Шалва Шенґелі (Шалва Шенґелі народився 1966 року. Закінчив факультет архітектури Технічного університету Грузії. 1998 року закінчив факультет режисури Державного університету театру та кіно Грузії (майстерня Резо Есадзе).
ФІЛЬМОГРАФІЯ: База №62 (2003), База №1 (2004), Бригада (2005), Невідомі солдати (2008), Стадіон (2010), Грузинський балет (2013).
