Сьогодні - Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Проголошений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року, співавторами якої виступили 100 держав, в пам’ять про жертв нацистського терору під час Другої світової війни. Україна на державному рівні приєдналася до відзначення цієї міжнародної дати у 2012 році (Постанова ВРУ від 5 липня 2011 року), хоча й була однією з шести країн-ініціаторів прийняття оонівського документа.
Голокост з давньогрецької перекладається як «всеспалення» й означає систематичне переслідування і знищення (геноцид) євреїв нацистською Німеччиною і колабораціоністами протягом 1933-1945 років, внаслідок якого загинуло близько 6 мільйонів осіб. Жертвами Голокосту були також інші етнічні та соціальні спільноти, яких нацисти переслідували і знищували – цигани, гомосексуалісти, масони, безнадійно хворі тощо. Тобто, у ширшому розумінні, голокост – систематичне гоніння і знищення людей за ознакою їхньої расової, етнічної, національної приналежності, сексуальної орієнтації або генетичного типу як неповноцінних, шкідливих.
Дата 27 січня обрана невипадково: цього дня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили в’язнів найбільшого гітлерівського концтабору смерті Аушвіц-Біркенау неподалік польського Освенціма. На час звільнення у таборі перебувало близько 7 тис. в’язнів. Люди були вкрай виснажені, багато хто з них знаходився на межі смерті. В період з 1941 по 1945 роки у концентраційному таборі Аушвіц було знищено близько 1,4 млн людей (з них понад мільйон євреї). За всю історію існування табору було здійснено близько 700 спроб утечі. Лише 300 з них виявилися вдалими. Ворота табору смерті Аушвіц-Біркенау першим відкрив комбат Анатолій Шапіро (1913-2005) – єврей з Полтавщини (у 2006 році йому було посмертно присвоєно звання Героя України).
Темі Голокосту присвячено чимало творів мистецтва. Серед фільмів одними з кращих є спілбергівський «Список Шиндлера», «Вибір Софі» Алана Пакули і «Піаніст» Романа Поланського . Серед прози беззаперечно обпікаючим свідченням про Голокост є книжка Тадеуша Боровського «У нас, в Аушвіці».
Пам'ятаймо...