У Добропіллі відбулася презентація видання «Ті, що пережили пекло», підготована Коаліцією «Справедливість заради миру на Донбасі». Ілюстрований звіт розповідає про утримання в’язнів на окупованих територіях. На захід прийшли близько 50 зацікавлених мешканців міста.
Представник правозахисної коаліції Валерій Новиков розповів про особливості утримання людей у місцях несвободи в «ДНР» та «ЛНР», що стало відомо завдяки опитуванням 160 колишніх бранців, що зголосилися свідчити про пережите та побачене. Так спливли факти приниження, залякування, катувань, ґвалтувань і убивств. Було показано документальний фільм із фрагментами інтерв’ю постраждалих – ті розповідають, як їх змушували писати на стіні кров’ю «Люблю Донбасс» і як бойовики вигадували спосіб тортур «Дзвінок Ярошу».
Після показу фільму слово взяв член однієї з українських партій Олексій Демко, який провів 30 днів у полоні в Ігоря Безлера, у підвалі ГУВС Горлівки. Він розповів про психологічний тиск, який на нього чинився, а також те, як під час затримання отримав сліпе кульове поранення, і кулю дістали вже у Києві, після звільнення.
Несподівано серед аудиторії виявилася людина, яка захотіла теж поділитися своїм досвідом полону. Мешканець Добропілля Павло Камишанов розповів, як його схопили у Пісках через синьо-жовтий прапорець. Серед бойовиків був Олександр Можаєв на прізвисько «Бабай». Павло вважає, що його не били через повагу до літнього віку та участь у ліквідації аварії в Чорнобилі. Утім, його примушували до непосильної праці, а також не годували перші кілька днів. Потім давали суху кашу, яка застрягла у кишечнику. Через це після звільнення його прооперували в Донецьку.
Також виявилося, що серед присутніх перебували в ув’язненні ще дві людини, які поки були не готові називатися і свідчити.
Під час дискусії мешканці Добропілля обговорили проблему недовіри постраждалих до українського правосуддя, зокрема через випадки, коли правоохоронні органи «зливають» дані сепаратистам. Піднімалося також питання про порівняння поводження з полоненими з обох боків лінії розмежування: пам’ятаючи про російську пропаганду, багато хто не хоче вірити свідченням про порушення з українського боку.
Найбільш жваво обговорювалася проблема можливості амністії для людей, залучених до незаконних збройних формувань. Присутні зазначили, що «маса людей потрапила в цей поїзд випадково», але зійшлися на тому, що для комбатантів, які чинили злочини проти людяності, амністії бути не може.
Проведення презентації звіту «Ті, що пережили пекло» стало можливим завдяки фінансовій підтримці Міжнародного фонду «Відродження» за програмною ініціативою «Права людини та правосуддя» та посольства Великої Британії в Україні в рамках реалізації проекту «Українська миротворча школа».
