Українська миротворча школа представляє другий фільм з документального циклу «Жінки миротвориці».
Знайомтеся з Валентиною Агафоновою та Оленою Ніжельською з Сєвєродонецька.
Валентина Агафонова: “Жизнь научила меня во всем плохом находить хорошее. И если бы не это качество, которое я в себе теперь пытаюсь сохранить, то, наверное, я бы уже впала в депрессию. Но когда я увидела, что кто-то пришел и две скамейки в сквере вскрыл лаком, не попросив ни у кого денег, то я поняла: все-таки будущее есть. Люди меняются. Они просто очень боятся показать свое неравнодушие”.
Олена Ніжельська: “У мене з дитинства була досить активні життєва позиція. Я була членом декількох молодіжних та дитячих організацій. Громадською діяльністю професійно займаюся з 2006 р. Бурхливі події 2013-2014 років кардинально змінили мою м’яку позицію до влади. Я відчула особисту відповідальність за те, що відбулося у моєму рідному місті. За те, що ми допустили, що воно було захоплено. З 2014 р. моя діяльність вже більш радикальна. Я особисто і мої друзі зробимо все, щоб у Сєвєродонецьку більше не відбулося того, що відбулося. Я дуже рада, що на моєму шляху зустрілася така потужна структура, як Українська Миротворча школа, яка додала нашому ентузіазму знань, навичок та професійних здібностей, що допомагають нам відбудовувати Сєвєродонецьк на засадах миротворчості і справедливості”.
Ігор Семиволос, керівник проекту Українська Миротворча школа: “В процесі роботи ми стикнулися з тим, що людей, які спроможні брати на себе відповідальність і реалізовувати складні проекти не так багато. Якщо говорити про Валентину Петрівну, вона самодостатня. Вона реалізувала себе, як жінка, дружина, мати, бабуся, бізнесвумен. І разом з тим, вона не може залишатися на звичних пересічній людині ідентичностях. Вона намагається зробити щось більше. Це частина її характеру, її життєва позиція, але паралельно з цим, це її якась внутрішня сила, яка штовхає до пошуків нового. Вона баче проблему і намагається її вирішувати. Вона відкрита до людей і це, можливо, ключова її риса. Готовність швидко приймати рішення і довіряти іншим людям.
Робота Олени Ніжельської страшенно важлива для того, щоб створити певні прецеденти і процедури контролю. З чим стикаються волонтери і активісти зараз? Вони хочуть контролювати владу, але роблять це лише тоді, коли їм забажається. Дуже мало людей готових до системної роботи. З Оленою якраз той окремий, далеко не поширений, на жаль, випадок. Олена може системно працювати, як монітор. Системно робити свою роботу, маючи багато різних особистих проблем. Паралельно з цим – це соцально-активна людина.
Ці дві абсолютно різні жінки – сильний приклад. Ці люди створюють тандем. Вони доповнюють одна одну. Кожна в своїй сфері додає в картину об’єму “.
Військовий: “Я у Сєвєродонецьку чотири місяці. Я сам зі Львова. За цей час я зрозумів, що бути на сході України проукраїнським – це просто героїзм. Люди йдуть на ризик своїм життям заради України”.
Проект «Українська миротворча школа» реалізується коаліцією громадських організацій за фінансової підтримки Посольства Великої Британії в Україні.