В м. Кремінне Луганської обл. продовжує роботу Школа Миротворчої журналістики для журналістів Луганщини.
Перший день школи Мир – це більше ніж відсутність війни
На другий день навчання учасники вчилися протидіяти пропаганді, вивчали близькосхідні та пострадянські конфлікти, прослухали лекцію про історичну пам’ять та розмірковували над тим, як подолати конфлікти минулого.
Учасники школи з тренерами та організаторами
Лекція “СИРІЯ ТА БЛИЗЬКОСХІДНІ КОНФЛІКТИ”
Сергій Данилов, Центр близькосхідних досліджень, Київ.
Нотатки з лекції:
Як розвивався конфлікт? Чим важливий досвід Сирії для України? Які ролі відіграє Росія в конфліктах з Сирією та Україною?
Світ визнає Сирію та Україну паралельними. Сирійська криза починалась подібно до нашого Майдану. Пусковий гачок – анексія та агресія Путіна спричинили можливість прецедентів в інших точках планети. Порушені межі країн. Спроби переділу світу призведуть до нових конфліктів. В Південній Азії конфлікти схожі з нашими.
З кінця сімдесятих в країні почалось арабське соціалістичне відродження.
На кінець 90-х в Сирії не було приватних банків та медіа, не було великого бізнесу.
Це як життя в радянському союзі.
Партія ВААS дала можливість людям ставати журналістами та політиками.
Етнорелігійне розмаїття Сирії. Етнічні групи замикалися в собі. Коли ви не можете вникнути в бізнес- ви починаєте вкладати кошти у військо та самоосвіту.
Країна з сильним ідеологічним впливом, сильним контролем настроїв людей, з жорстокими репресіями.
Сценарії військових конфліктів завжди починаються з надмірного насильства в бік мирного населення. Молодь малювала протестні графіті, більшість з графітників – були діти з культурних сімей. В розгоні Майдану та в розгонах Сирії – Росія давала команду владі не зупинятись. Замовник – один!
Україна надавала освітні послуги для жителів Сирії. Дві третини координаційного складу дискусійної політики були пов’язані з Росією.
Чим довше триває конфлікт, тим краще утверджуються ідентичності
Російська армія зосередила до семи тисяч військовослужбовців в Сирії, вони планують сухопутні походи. Ми будемо свідками сирійського театру війни. Читайте англомовні першоджерела, бо війна в Сирії пов’язана з нашим конфліктом. Більше цікавтесь світом.
Рекомендуємо почитати статті Сергія Данилова, що торкаються цієї теми детальніше:
Як облаштувати Сирію?
Дилема війни
Близький схід: похмілля арабської весни
У чому історичний сенс арабських революцій
Лекція “РОЗПІЗНАННЯ І ПРОТИДІЯ МЕТОДАМ ПРОПАГАНДИ”
Світлана Філонова, Інформаційний центр“Майдан Моніторинг” , Харків.
“Пропаганда” – це поширення. Під час конфліктів почали “очорнювати” усю інформацію проти противників. Пропаганда і маніпуляція свідомістю – це тотожні поняття. Вони зосередженні на зміні свідомості.
Коли хочете переконати масу в чомусь – дайте їм установку, коротку і чітку, спродукуйте емоцію, яка багатократно примножиться. Маси заражаються емоціями. Лебон стверджував, що коли ти в масі, то наче під гіпнозом впливу.
Чи бувають хороші впливи? Те, що відбувається в натовпі іноді можна навіть назвати атмосферою любові.
Будь-яка пропаганда скерована на маси, а не окремі особистості, Доки ви не стали частиною натовпу, пропаганда на вас не діє, тому
СИСТЕМА завжди намагається загнати кожного в натовп
Те, що відбувається зараз в Україні – заплановано ще з 1932 – го року.
Збитість в масу – це ідентифікація себе з єдиним цілим. 95 % непрофесійно створюють пропаганду. Треба робити правильний опис. Не опитувати, якого кольору ви купуєте спідниці, а опитувати, де гуляє людина. Якщо в лісі, отже сприйматиме спокійні тони для спідниці.
Основна мета пропаганди – нав’язати думку, скерувати, контролювати.
Проте цілісна мета – створити “хитання”, змотивувати перестати мислити логічно, дати невизначеність в ситуації, дезорієнтувати.
Навіть вчені вже світяться по телевізору, аби отримати впізнаваність.
Маніпуляція свідомості має мати центр цензури.Треба, щоб каналів було багато і вони були різні – це протиотрута.
Дуже багато голів у свої ворота забивають ЗМІ, роблять те, до чого їх спонукали, стають передбачуваними.
Різкий монтаж створює стан тривоги, в незалежності від того, що там зображено.
Хтось каже, що якщо ми почнемо забувати про Другу Світову – вона повториться… Проте якщо про неї говорити постійно – вона повториться однозначно! Це фейкова ідентичність! Постійно тримати людей в стані мобілізації – треба оголошувати війну, або чекати що ми поб’ємо лоби сусідам.
Щоб боротись – треба створювати ЗМІ! В Росії цілодобово передають на 52 країни новини про Росію на 123 – х мовах, в Україні немає ТВ та радіоканалів експорту інформації.
Хтось вважає, що в українців казкове сприйняття реальності, і ми живемо в очікуванні міфів. Міфи – небезпечні! Не важливо, у що конкретно ви вірите – треба просто збити вас “з пантилику”. Хороша пропаганда підлаштовується. Чому Гітлер нападає на Союз. Як це пояснили німцям?
“Вони пішли з великою місією рятувати світ від комуністів” – так твердила пропаганда. Мотивація росіян на схід України – рятувати російськомовне населення. Місія рятувати – одна з ключових для мотивації людей.
З чого починається робота журналістів? Визначення цільової аудиторії і мети вашої роботи. І вже потім збір інформації.
Лекція “ПОЛЬСЬКІ ОЛЕНІ, ОБАМА І КОЛЕКТИВНА ПАМ’ЯТь УКРАЇНЦІВ”.
Олександр Зінченко, історик, журналіст, радник голови українського Інституту національної пам’яті УкраїниУкраїни Володимира В’ятровича, автор кількох книжок.
Нотатки з лекції:
Сьогодні ми поговоримо про ті речі, яких не помічаємо в буденному житті.
Конструктор пам’яті: Як не загратися?
Згадуючи Закон України про декомунізацію, який пройшов за сприяння інституту національної пам’яті. Карти популяції оленів, популяції диких кабанів в Польщі є прямо залежні від електорального уподобання поляків. Там де багато оленів та кабанів – голосують за ліберальні партії, там де їх мало – голосують за опонентів – прихильників партії «Закон і справедливість» Ярослава Качинського.
Спільний чинник, що впливає на оленів, кабанів та президентів – це історія минулого. Через які речі відбувається кореляція?
Фіксуємо важливу річ: минуле має свою силу, має своє тяжіння, воно діє як гравітація через культуру, традиції і інші речі, це проявлятиметься в найнесподіваніших речах.
В Німеччині аналогічна ситуація. З 1951 року Німеччина була розділена на дві частини. І після об’єднання видно, що розділ працює. На сучасній карті чітко видно – скільки домогосподарства виробляють побутового сміття. Де багато сміття – не голосують за радикалів, і навпаки. Чому так? Ключовим тут є дохід: де він високий, там споживання більше. Де менший дохід – там більше соціальних протиріч.
Цінності зрештою мажуться на хліб (як каже Ярослав Грицюк у своїй книзі “Життя, смерть та інші неприємності”. Радимо до прочитання). Карта виборів України, карта «Російська як рідна мова», інші карти України – теж взаємозалежні.
Влада в Україні за останнє століття змінювалася сім разів – так сформувався комформізм. Люди навчились жити в постійних змінах.
Є багато спільного між електоральними уподобаннями та мовними приналежностями. Як сконструювати пам’ять?
Харків 1991 рік. В Пятихатках за оцінками з 1938 по 1941 рік поховано 13 тисяч людей, з них приблизно 5600 ми знаємо по іменах радянських громадян та 4302 польських громадян, розстріляних в рамках Катинського злочину. В квітні – травні 1940 року масово розстрілювали польських офіцерів: окрім Харкова в Калініні більше 6 000, в Києві більше 2,5 тисяч, під Смоленськом в Катині – 4,5 тисяч – без суду і слідства. Офіцери були в таборі в Старобільську. На вулиці Чернишевській в Харкові їх ночами розстрілювали до 250 чол.
Під час одного вистрілу в потилицю пістолетом ТТ виливається один літр крові. Тому починали стріляти в шию, в цьому полягала модернізація процесу. Це була велика таємниця Радянського союзу. Коли у 1943 році нацисти розкопали масові могили – злочин став відомим.
До 1990 року Радянський Союз не визнавав, що це зробили спецоргани цієї тоталітарної держави. В серпні 1991 році стало зрозуміло, де поховані жертви в Харкові. Коли експерти почали досліджувати ділянку, вони побачили на планіметрії, що прямо в могили входять отвори 60 – 80 см, в могилах було до 800 осіб в кожній.
Людські рештки в колах були як м’ясорубкою перетерті і муміфікувалися під власною вагою. Це питання польські дослідники задали військовому прокурору, але відповідей не було.
Кілька років тому були розсекречені документи КГБ. Був план про ліквідації спецобєктів, передбачали загнати машини, вбуритись і вкинути туди 13 тон хімікатів. Пізніше на цьому місці КГБ зробили санаторій. Знищили людей, сказали, що це зробили німці – і засипали це їдкім лугом.
Основні операції з пам’яттю:
– Маніпуляція з пам’яттю
– Селекція
– Фальшування
Ми зараз готуємо книгу “Війна і міф” і опрацьовуємо більше 70 міфів Світової війни. Перебріхували навіть дрібні деталі. “Радянська армія втекла з Києва …” і в усіх енциклопедіях неправдиві дати.
Зараз ЗМІ – це майданчик для дискусій. В радянські часи газета – елементарний інструмент пропаганди.
Складові конструктору пам’яті:
– політика пам’яті
– освіта
– медіа
– мистецтво
– регіональна пам’ять (пам’ятник Артему – ідеологія та фальшування на конкретній локації”)
– родина
– місця пам’яті
УСЕ може стати інструментами маніпуляції…
Останнього політв’язня звільнили у 1990 – тому році! Василя Сидіра затримувала міліція за те, що у нього була книжка Марини Цветаєвої. А читали і “Архіпелаг Гулаг” Солжиніцина (за це давали 8 років тюрми).
Бабуся завжди шепотіла, бо суспільство було залякане.
Як деконструювати міф? Міф виймає фактаж з ланцюжка подій. Зникає причинно – наслідковий зв’язок між подіями і люди відучаються критично мислити. Тому
Міфи – страшенно небезпечна штука
Треба розповідати персоніфіковані історії – у яких є обличчя.
Ніхто не має монополії на інтерпретацію минулого.
В інституті національної пам’яті Польщі – понад 2200 осіб, що займаються збереженням документів, ілюстрацією, кримінальними провадженнями по справах без терміну давності. Вони відкривають експозиції музеїв.
320 мільйонів злотих (близько півтора мільйони гривень) щорічно Польща тратить на музеї та історію.
Конструктор пам’яті:
– політика пам’яті
– партії
– президент
Треба зібрати свідчення, зробити з них виставки і поширити через ЗМІ
Олександр Зінченко рекомендує :
– статтю Сергія Громенка (редакція – Олександра ЗІнченка), тема – початку війни, факти, і свідчення, і фотодокази: Кілька людей, два диктатори і одне місто: оборона Львова 1939 року;
– книгу Барбари Шацької «Минуле – пам’ять – міт»
– фільм “Чорний четвер”.
– Фільм Анджея Вайди “Катинь”
– Фільм Анджея Вайди “Валенса – людина надії”
Також рекомендуємо авторську книгу Олександра Зінченка “Година Папуги” “Година папуги”.
Статті про книгу:
“Година папуги”. Перша книжка про українські сторінки Катині,
“Година папуги”: усвідомлення матриці тоталітаризму
Якщо ви хочете змін – станьте цією зміною.
Пам’ятайте, правда не шкодить
Семінар “Журналістика Миротворчості”
Ігор Семиволос, Центр близькосхідних досліджень (AMES)
Ми, як медіа, маємо враховувати базові людські потреби, якщо цього нема – ми приречені на провал.
Треба правильно визначати контекст – власне те, через що конфлікт. Розглядати сторони А і В як об’єкти аналізу. Складайте мапи конструктивності і ставлення людей до кофлікту.
Коли опитуєте людей, визначайте:
– Потреби (чому кажуть “Хочу”)
– Інтереси (Чого хочуть в дійсності)
– Насправді ???
До вирішення конфлікту треба залучати максимальну кількість людей на всіх рівнях
Аналітична стаття має мати до 2 тисяч знаків, бути як вистріл, має бути аргументованою. Визначте і окресліть основний меседж в перших двох абзацах.
Перша заява, яка підтверджує основний аргумент. а також – друга і третя заява. Три твердження – доволі достатньо.
Спробуйте дати в кінці рекомендації на ваш розсуд. Використовуйте “Я-висловлювання”, тоді ви як аналітик берете на себе відповідальність за сказане.
Має бути переконлива кінцівка!
Усі конфлікти – це боротьба за серця та розуми людей
Андрей Каменщиков, Nonviolence International, Washington)
(з лекції “Роль інформації в пострадянських конфліктах”
Лекція “ ЖУРНАЛІСТИКА В ОКОПІ” Віталій Овчаренко ,
кандидат історичних наук, екс-доброволець АТО, ІЦ“Майдан Моніторинг”, Донецьк
Поради для журналістів, що планують працювати в АТО:
– Сходіть на медичні курси,
– Возіть аптечку та розширте її,
– Не лінуйтесь носити бронежелет. Навіть поганий бронжелет краще ніж нічого,
– Не лякайтесь на блокпостах, якщо треба показати багажник – зробіть це.
– Обережно їздіть в прифронтовій території.
Якщо ви загубились на території і телефонуєте на блокпости, то ви підставляєте під небезпеку тих, хто їде за вами.
– Не використовуйте ГЕО-теги,
– Не пишіть куди і коли саме, ви плануєте їхати на фронт,
– Завжди приготуйте тривожні СМС (Інформуйте довірену особу про переміщення, вкажіть напрямок та номер авто, з ким ви)
– Поповніть рахунок
– Майте другий (простий телефон), на ньому не пишіть зайвих номерів,
На блокпостах стоять хлопці, що не завжди розрізняють видання, їм байдуже, а є й такі, що взагалі не люблять журналістів.
Якщо вам кажуть “ЦЬОГО НЕ МОЖНА ЗНІМАТИ” – то “ЦЬОГО НЕ МОЖНА ЗНІМАТИ”.
Не кажіть “Я над схваткою”, начебто просто відображаєте події, бо якщо виключите власний патріотизм, то вб’ють спочатку вас, а потім і вашу професію.
Якщо є правдиві погані речі, що роблять Наші – пишіть про них.
Стосовно мови ворожнечі: Якщо окупант є “Окупантом”, “Загарбником”, “Вбивцею”, “Сепаратистом” – то так і вказуйте.
Будьте обережними з російськими журналістами. Не створюйте штампів “Всі переселенці – хами”, “Всі вояки – аватари” і тп.
Не просіть вояків постріляти “на камеру”, бо вони зняли і поїхали – а ви порушуєте “Перемир’я”.
На блокпостах дивляться на поведінку журналіста.
Успішні, комунікативні, цікаві, щирі, допитливі учасники миротворчої школи журналістів на Луганщині
Алла Соколовська, ІЦ “Майдан Моніторинг”
редакція Наталя Ляшенко, ІЦ “Майдан Моніторинг”
Проект «Українська миротворча школа» реалізується коаліцією громадських організацій за фінансової підтримки Посольства Великої Британії в Україні.
