Будинок жахіть чи панорама Всесвіту? Що ж такого цікавого та надзвичайного приховує життя в гуртожитку?

Звичайно, що всі ми чули приказку: «Той хто не мешкав у гуртожитку, той не був студентом». Із цим не можна не погодитися. Мало хто може уявити собі студента, який не стояв у черзі в душ, чи студента, який не сердився на знов відпалу штукатурку. І як тут не обійтися без студентів, які сваряться з комендантом через запізнення в гуртожиток, ніби: «Як ти міг прийти в 23:01 замість зумовлених 23:00?».
І не кажіть,що через такі ситуації не формується думка, що гуртожиток -  будинок жахів. Але так говорять тільки ті, хто жодного разу там не мешкав. Насправді, усе що відбувається у так званому «будинку жахіть» треба сприймати набагато простіше. Ось наприклад, що вам відповість справжній студент на подібні запитання:
- Гей, чоловіче чого в тебе нема гарячої води?
- Друже, ти не розумієш відсутність гарячої води подарувала нам змогу загартовуватися. Хочеш бути сильним та здоровим? Переїжджай до нас!
- Ну добре. А ти бачив скільки в тебе тарганів?
- Навіщо ти ображаєш моїх друзів? Ти хоч раз бачив, як вони смішно рухають лапками?
- Нечищені карасі,а це що за плями на стелі?
- Де?
- Та он там!
- Так то не плями!
- А що ж тоді?
- Зараз тобі покажу. Ходи-бо сюди та лягай ось тут, посередині.
- Ну?
- Що ну? Ось ця чорна пляма-то Біла ведмедиця, а ця Чумацький шлях. А якщо сильно не вдивлятись то здається, що бачиш цілий Всесвіт.
- Справді, як гарно.
- Отож-бо, друже, життя в гуртожитку хоч і здається страшним, але насправді воно неймовірно захопливе та незабутнє. Воно і справді як простір Всесвіту: всі хочуть там побути, але всіх лякає невідомість!