28 листопада 2017 року у Сєвєродонецьку відбувся public talk на тему «Безпечна реінтеграція Донбасу: людський вимір». Це було сьоме відкрите обговорення в рамках громадського марафону #Навіщо_Нам_Бути_Разом?, який проходить за участі учасників АТО, вимушених переселенців, волонтерів, громадських активістів та журналістів у різних містах України.
У Сєвєродонецьку учасники марафону дискутували з приводу того, якими є головні умови безпечної реінтеграції, чи можливо відновити мир на Донбасі, але не втратити справедливість, в який спосіб потрібно боротися з антиукраїнською пропагандою та що можна їй протиставити.
Своїми думками поділилися Юлія Тищенко (Український незалежний центр політичних досліджень), Володимир Лупацій (Центр соціальних досліджень «Софія»), Олена Ніжельська (Кризовий медіа-центр «Сіверський Донець») та Оксана Луньова (Сєвєродонецька молодіжна рада). Вів обговорення громадський активіст, політолог Олег Саакян.
Для Сєвєродонєцьку, який упродовж трьох місяців був окупований російськими військами та їх посібниками, питання про ціну миру та контакти з «тією стороною» стоїть дуже гостро. За словами Олени Ніжельської, жителі регіону найбільше прагнуть того, щоб «не стріляли», але водночас припинення бойових дій має обов’язково супроводжуватися покаранням військових злочинців. Адже люди ніколи не погодяться на «несправедливий мир».
Як зауважив Олег Саакян, посилаючись на досвід Північної Ірландії, «не можна вести перемовини з тими, хто стріляє». Разом з тим, розмовляти з тими, хто зараз живе на тимчасово окупованих територіях, можна і потрібно. Більшість учасників дискусії зберігають дружні та родинні зв’язки з жителями ОРДЛО, але із власного досвіду знають, що їх реінтеграція не буде простою.
«Спочатку потрібно завоювати розум і серця людей і тільки потім - входити на окуповані території, інакше приєднання відбудеться суто механістично», - переконаний викладач Олександр Яременко.
Як і в інших містах, де побував громадський марафон, сєвєродончани визначили два головні шляхи повернення людей разом з територіями.
По-перше, необхідно долати стереотипи та відходити від опозиції «ми - вони».
«Та сторона завжди була і є Україною. Рівняти всіх не можна. На окупованих територіях також мешкає достатньо українських патріотів, але що б казали ви під дулами автоматів? Чому ми за визначенням вважаємо себе кращими? Потрібно шукати точки порозуміння», - сказала одна з учасниць обговорення.
По-друге, однією з найважливіших умов безпечною реінтеграції є успіх України у соціально-економічних перетвореннях та подоланні корупції. Саме тому, вважає Юлія Тищенко, всі реформи слід «масштабуватися» на жителів тимчасово окупованих територій. З нею погодилася Оксана Луньова: люди мають відчувати, що вони потрібні країні.
Водночас не менш важливим є «маленькі кроки» - молодіжні ініціативи, тренінги для вимушених переселенців, культурні проекти на звільнених територіях. «У людському вимірі реінтеграція - це не майбутнє, а сьогодення», - впевнена Олена Ніжельська.
Громадський марафон #Навіщо_Нам_Бути_Разом? проходить за підтримки Посольства Швейцарії в Україні та за участі Українського незалежного центру політичних досліджень і Єдиного координаційного центру «Платформа соціально-гуманітарних ініціатив та інновацій». Дізнатися більше можна на нашій сторінці у Фейсбуку https://www.facebook.com/chomumyrazom/