Роль малого та середнього бізнесу (МСБ) в економічній моделі держави в різний час оцінювалася по-різному. Сучасне сприйняття вже давно виключає той погляд, що будь-який МСБ — це всього лише зародок «справжнього», великого бізнесу, і його існування можна оцінювати тільки в контексті безперервної конкурентної боротьби за право стати «великим».
За оцінками експертів, малий і середній бізнес в усьому світі зараз виробляє близько половини світового валового продукту, і забезпечує дві третини робочих місць.
У ЄС, як і в Україні, до середнього бізнесу відносять підприємство зі штатом не більше 250 працівників (річний оборот не перевищує 50 млн євро.) Мале підприємство може мати річний оборот до 10 млн євро і не більше 50 працівників. Нарешті, мікропідприємства - це ті, де оборот не перевищує 2 млн євро, а кількість працівників - 10 або менше. Такі підприємства через невисоку концентрації ресурсів менш ефективні, ніж великі, а в силу своєї невеликої фінансової забезпеченості більш уразливі перед різними кризовими явищами.
Втім, сотні дрібних підприємств, що розглядаються як система, стійкіші, ніж одна-дві гігантські корпорації-монополісти. Конкуренція тримає дрібних підприємців в тонусі, не дозволяючи їм завищувати ціни і занижувати якість своїх послуг і товарів. При цьому невеликий бізнес рухливий, він швидко реагує на локальні запити, і прагне використовувати в першу чергу місцеві ресурси, виконуючи таким чином соціальне завдання забезпчення працею. Саме тому в економічно розвинених країнах малий і середній бізнес розглядається як стратегічний чинник і забезпечується державною підтримкою.
Практика ЄС виключає пряме субсидування та інші прийоми, які можна витлумачити як протекціонізм і порушення принципів рівної конкуренції. Підтримка МСБ в Європі полягає у створенні умов, за яких дрібний бізнес сам буде народжуватися і розвиватися без допомоги держави. Тут, наприклад, пільгове оподаткування, застосування спрощених правил бухобліку, всіляке спрощення бюрократичних процедур.Новому бізнесу в параметрах МСБ в ЄС приділяється особлива увага. Надаються консультаційні послуги, тренінги та освітні програми, працюють бізнес-інкубатори і бізнес-парки.
В ЄС інструменти фінансової допомоги націлені на полегшення доступу МСБ до кредитного фінансування: видача кредитних гарантій від імені держави, видача преференційних кредитів (за пільговою ставкою або з більш лояльними умовами), податкові кредити і допомога в залученні акціонерного капіталу через фінансові установи, що спеціалізуються на високоризикових активах.
В Україні, незважаючи на декларовану стурбованість щодо проблем малого та середнього бізнесу про реальну підтримку доводиться лише мріяти. Наші місцеві підприємці давно вже піднімають цю тему.
«Поки ми не відчули жодних поліпшень, - ділиться Олег Нікітін, власник магазину з продажу техніки. Було багато невирішених проблем, а зараз через війну в нашому регіоні все погіршилося. Потрібна реальна програма для підприємців, яка допоможе вижити нашому бізнесу».
За словами підприємців регіону, найбільш гостро стоять три проблеми: логістика, пов'язана з підірваними сепаратистами мостами, обмежений доступ до фінансових ресурсів (взяти кредит практично неможливо) і податок на нерухомість, який нині істотно підвищує витрати, враховуючи інфляцію.
«Я думаю, що в зоні АТО, до якої ми теж належимо як прифронтове місто, у підприємців має бути особливий статус, - міркує Юрій Ященко, президент бізнес-клубу «Європейський вибір». Програма підтримки малого бізнесу має працювати на зниження податкових навантажень, прояснити «правила гри» по землі і податку на нерухомість. Рівень фахівців у нас досить низький, тому вони не зовсім конкурентоспроможні. Взагалі, якщо говорити про Україну в цілому, у нас немає якісної програми для бізнесу, а вона вкрай необхідна».
У Сєвєродонецьку кілька років працює «Програма розвитку малого та середнього підприємництва». На 2013-2015 рр. на програму передбачено 2 млн.259 тисяч гривень, частково - з місцевого бюджету, частково - з державного. Основні завдання програми: упорядкування нормативного регулювання підприємницької діяльності, фінансово-кредитна та інвестиційна підтримка малого та середнього підприємництва, ресурсне та інформаційне забезпечення, профорієнтаційна підготовка і перепідготовка кадрів для сфери підприємництва. Написано красиво, на практиці ж - мізерні досягнення.
У 2014 з Фонду загальнообов'язкового соціального страхування України на одноразову допомогу по безробіттю для організації власного бізнесу виділено 413,5 тисяч гривень. Ці гроші отримали 32 людини, з них 18 жінок. У 2014 проведено 63 заходи (семінари, круглі столи, практикуми з питань змін у законодавстві, обліку та звітності, орендно-майнових відносинах, оподаткуванні, статистичної звітності). Міським центром зайнятості проведено 56 семінарів і тренінгів з питань зайнятості населення для залучення до підприємницької діяльності та подальшого заняття бізнесом. В них взяли участь 1059 чоловік, на які з Фонду загально-обов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття направлено 5 тисяч гривень. Проводилися індивідуальні та групові консультації з питань організації і здійснення підприємницької діяльності (з фізичними особами - підприємцями та особами, які виявили бажання розпочати підприємницьку діяльність).
За програмою «Підприємець - початківець» проходили навчання 41 особа. В основному вчаться для того, аби отримати відразу допомогу з безробіття, а потім - як складеться. «Я не впевнена, що буду працювати так постійно, - деліітся Олена, яка стала підприємницею завдяки програмі Центру зайнятості Сєвєродонецька. Написала бізнес-план, отримала допомогу, щоб не стояти рік на біржі, сподіваюся півроку протримаюся, і заодно буду шукати роботу».
На комісії з розвитку підприємництва при виконкомі Сєвєродонецької міськради розглядаються регуляторні акти, але активної співпраці з владою немає. «Діалог з владою на сьогоднішній день носить більше фрагментарний характер, - вважає Юрій Ященко, президент бізнес-клубу« Європейський вибір». Звичайно, хотілося б більш щільного діалогу, і виходу на новий рівень вирішення проблем. Включення в процес діалогу як міської влади, так і обласної».
За оцінками фахівців Інформаційної кампанії Stronger Together, говорити про спеціальну допомогу для МСБ за прикладом європейських програм зараз просто не доводиться. Наразі треба займатися (вкотре!) рішенням системних питань бюрократії та пов'язаної з нею корупції. Обсяг оподаткування для МСБ, на думку фахівців, знаходиться на досить комфортному рівні, і це дозволяє з надією дивитися в майбутнє, втім інфляція і загальна боргова криза б'ють по уразливому МСБ в деяких випадках наповал. Стабілізація економіки дозволить бізнесу прогнозувати свої дії і повернутися до кредитної практики. Ось тут і знадобляться державні програми пільгового кредитування, гарантування кредитів і податкових пільг для МСБ за європейським зразком.
Тетяна Вергун
Переклад з рос. - Наталія Войнова